Дунайське (Новоросійське) козацьке військо (UKR)

http://www.cossackdom.com/troopsr.html#dunai

Л. МАЛЕНКО

Дунайське (Новоросійське) козацьке військо (1828–1869) — іррегулярне козацьке військо створене на початку російсько-турецької війни 1828–1829 рр. із усть-дунайських козаків, задунайців, які повернулися на батьківщину до 1828 р., та волонтерів із Балканських країн з метою збільшення військового контингенту російської армії і особливо загонів легкої кінноти. Після закінчення війни у 1829 р. Дунайське козацьке військо не було ліквідоване, а поселене в Акерманському повіті. Російський уряд змушений був визнати, що боєздатне козацьке формування спроможне було вирішувати ті злободенні завдання, які постали перед Російською імперією в південному регіоні. А саме: зміцнити охорону кордонів, поповнити російську армію боєздатними підрозділами легкої кінноти, згуртувати населення для подальшого залучення їх в нові відносини Південної України. З метою збільшення кількості служилого козацтва в 30-х рр. ХІХ ст. до війська були приєднані інші категорії населення: з 1832 р. до складу козацького формування стали включати дворянських дітей та синів обер-офіцерів із Херсонської губернії та Бессарабії; протягом 1832–1836 рр. склад війська поповнили відставні нижні чини гарної поведінки, селяни-переселенці з Курської губернії; в 1839 р. до Дунайського війська були приєднані кочові і осілі коронні цигани Бессарабії.

Офіційне визначення статусу козацького формування відбулося в 1844 р. Дунайське іррегулярне військо зрівнювалося в правах та обов’язках з іншими козацькими формуваннями Російської держави. На нього поширювалася встановлена в Російській імперії система підпорядкованості державній владі. Безпосереднє керівництво військом здійснювало військове правління на чолі з наказним отаманом.

Служиле козацтво Дунайського війська складало два шестисотенні кінні полки. Вони несли внутрішню і кордонну службу на території Херсонської губернії та Бессарабії, тримали залоги в Одесі, Ізмаїлі і Акермані. В 1854 р. на території війська був створений третій кінний полк, який проіснував до закінчення Кримської війни 1853–1856 рр. У 1856 р. в зв’язку із втратою Росією придунайської частини Бессарабії Дунайське військо було перейменоване в Новоросійське і мало нести кордонну службу на лінії Болград – Тарабунари і далі по чорноморському узбережжю.

Основу господарства війська становило землеробство і тваринництво. Однак рівень розвитку господарства дунайських козаків був низьким і ледве забезпечував прожитковий мінімум члена війська. На території  Дунайського формування було розвинуте млинарство. В межах військових земель велася періодична і стаціонарна торгівля, однак вона була розвинена слабо.

Проіснувавши 40 років на Півдні України, Дунайське козацьке військо, згідно з поясненнями урядовців, ліквідовувалося через нездатність повноцінно виконувати  військові обов`язки.

Література: Бачинський А.Д., Бачинська О.А. Козацтво на Півдні України. 1775 – 1869. — Одеса, 1995; Бачинська О. Дунайське козацьке військо. — Одеса, 1998; Козацтво на Півдні України. Кінець ХVІІІ–ХІХ століття. / Автори-упоряд.: О.А. Бачинська та інш. — Одеса, 2000. — С. 177-229.

Дунайское (Новороссийское)

Анцупов И.А. Казаки и военные поселенцы на Днестре и Буге в конце ХVІІІ-начале ХІХ веков (на русском языке) 
Бачинская Е.А. Дунайское (Новороссийское) казацкое войско. 1828-1868 гг. (на украинском языке) 
Бачинская Е.А. Источники по истории казачьих формирований Южной Украины конца ХVІІІ-ХІХ вв. (на украинском языке) 
Бачинская Е. Придунайский край - территория возобновления традиций украинского казачества в конце ХVІІІ - ХІХ вв. (на украинском языке)
Маленко Л. Дунайское (Новороссийское ) казачье войско ( Из "Украинского казачества. Малой энциклопедии") (на украинском языке) 
Маленко Л.М. Казацкий фактор в административной политике правительства на Юге Украины первой половины XІХ века (на украинском языке) 
Маленко Л.М. Рукописні зібрання до історії південноукраїнських козацьких військ останньої чверті ХVIII - ХІХ століття в бібліотечних фондах України та Російської Федерації 
Маленко Л.М. Южноукраинское казачество в политических планах Российской империи в последней четверти ХVІІІ-ХІХ веков (на украинском языке) 
Маленко Л.М. Южноукраинское казачество и Крымская война (на украинском языке) (Формат PDF) 
Хромов А.В. Політика С.О.Тучкова щодо козацтва півдня України в I-й третині XIX століття (Формат PDF) 
Хромов А.В. Політика О.Г.Строганова щодо вирішення земельного питання в козацьких формуваннях Новоросійсько-Бессарабського генерал-губернаторства 
Хромов А.В. Ставлення військових чиновників Південної України до козацького питання на початку XIX ст.: Г.І.Шостак